Ціна:
480,00 ₴
| Термін виконання |
2 робочі дні |
|---|---|
| Біоматеріал для здачи |
кров |
Опис дослідження
Вовчаковий антикоагулянт (ВА) — це тип аутоантитіла, яке може впливати на систему згортання крові, викликаючи підвищений ризик тромбоутворення. Він часто асоційований із системним червоним вовчаком (СЧВ), але може зустрічатися і при інших аутоімунних захворюваннях.
Показання до проведення тесту на вовчаковий антикоагулянт:
- Підозра на антифосфоліпідний синдром (АПС).
- Повторювані тромбоемболічні ускладнення (венозні та артеріальні тромби).
- Невідомі причини тромбоутворення у молодих пацієнтів.
- Непояснені втрати вагітності (передчасні пологи, викидні).
Процедура:
- Збір зразка:
- Кров береться з вени за допомогою стерильного шприця.
- Зразок зазвичай збирається в пробірку з антикоагулянтом (цитрат натрію).
- Тестування:
- Зразок плазми досліджується на наявність ВА через специфічні лабораторні методи, такі як тест на силові кристали (diluted Russell’s viper venom test) або шляхом перевірки на інгібування згортання.
Нормальні значення:
- Нормальні результати означають відсутність вовчакового антикоагулянту. Позитивний результат потребує подальшого обстеження і оцінки.
Інтерпретація результатів:
- Позитивний результат:
- Може свідчити про наявність вовчакового антикоагулянту, що підвищує ризик тромбоутворення.
- Вимагає подальшого аналізу для підтвердження діагнозу антифосфоліпідного синдрому.
- Негативний результат:
- Не виключає можливості АПС або інших аутоімунних захворювань, але знижує ймовірність наявності вовчакового антикоагулянту.
Наслідки та подальші дії:
- Моніторинг: Пацієнти з позитивним результатом можуть потребувати регулярного моніторингу та корекції терапії для запобігання тромбоутворенню.
- Лікування: Можливо, будуть призначені антикоагулянти, залежно від клінічної ситуації.
Висновок:
Вовчаковий антикоагулянт є важливим показником ризику тромбоутворення і може бути основним фактором у діагностиці антифосфоліпідного синдрому. Правильна інтерпретація результатів та подальші дії можуть запобігти серйозним ускладненням та покращити якість життя пацієнтів.
Часті питання та відповіді
Аналізи здати ЛЕГКО. 🙂 Зокрема, не потрібне направлення лікаря, просто перелік необхідних вам аналізів. Головне – ПРАВИЛЬНО ПІДГОТУВАТИСЯ.
Дізнайтеся про правила підготовки до аналізів тут, у консультанта гарячої лінії +380960640303 або у медичної сестри у відділенні.
Коли аналізи будуть готові, на мобільний телефон прийде повідомлення у Viber (Вайбер). Після чого результат можна отримати:
- на електронній пошті, якщо залишили свій E-mail під час забору аналізів.
- у тому відділенні нашої лабораторії, де були здані біоматеріали, при пред’явленні чека про оплату аналізів.
Здавайте аналізи:
- у молодому віці та за відсутності симптомів – 1 раз на рік для контролю здоров’я: клінічний аналіз крові та сечі, визначення рівня глюкози крові, ліпідний профіль, печінкові проби, креатинін, сечовину, ін.
- чоловікам старше 45 років потрібно 1 раз на рік здавати аналіз крові на ПСА (простатичний специфічний антиген загальний та вільний). Жінкам слід 1 раз на рік здавати урогенітальний мазок на онкоцитологію.
- за наявності симптомів та для контролю лікування аналізи призначає лікар.
Вся інформація про наших клієнтів є абсолютно конфіденційною.
У бланку результату вказано ваші показники та межі норми для даного аналізу. Зверніться до лікаря для розшифровки аналізу.
Найчастіше на шкірі в місці проколу залишається маленька позначка, яка незабаром безвісти зникає. Рідше після забору венозної крові на згині ліктя утворюється синець (гематома). Це відбувається через те, що кров після вилучення голки з вени потрапляє під шкіру. Розмір гематоми залежить від:
- товщини вени;
- «складності» доступу до вени;
- крихкості вени.
Велика гематома, зазвичай, утворюється під час взяття крові з тонких важкодоступних вен, і навіть, якщо розігнути руку до того, як кров згорнеться. Побоюватися підшкірної гематоми не варто.
Лабораторний Діагностичний Центр «УкрЛабЕксперт» – НЕ ЛІКУВАЛЬНА УСТАНОВА.
Діагноз може бути поставлений ТІЛЬКИ ЛІКАРЕМ з урахуванням клінічної картини, аналізів та даних інструментального дослідження.
Це бажано для оперативного зв’язку з лікарем, якщо потрібна додаткова інформація про ваше здоров’я.
Завдяки сучасним вакуумним системам забору крові маніпуляція безпечна та комфортна:
- больові відчуття мінімальні,
- в одну вакуумну пробірку беруть кров відразу для кількох аналізів.
Лабораторії використовують різне обладнання, реактиви і навіть різні одиниці виміру (ммоль/л, нг/мл). Відрізняються і методи: ручні або автоматичні, ПЛР або Real time-ПЛР, ІФА або ІХЛА. Навіть спосіб забору біологічного матеріалу впливає на результат, зокрема рівень глюкози при взятті крові з вени і пальця відрізняється.
Також слід пам’ятати, що значення біологічних показників змінюються в залежності від часу доби, тривалості сну, рівня стресу, фізичного навантаження, харчування, прийнятих ліків, ін.
Щоб уникнути помилок, рекомендуємо правильно готуватись до здачі аналізів та здавати повторні аналізи у тій самій лабораторії.
Сучасні автоматичні аналізатори вимагають великої кількості крові (від 2 мл), яку не можна отримати з пальця. Натомість один прокол вени дозволяє взяти кров для будь-якої кількості аналізів. Досвідчена медсестра з першого разу потрапляє у вену тонкою голкою – майже безболісно. Потім медсестра приєднує до голки потрібну кількість вакуумних пробірок – швидко та безпечно.
Преаналітичний етап передує безпосередньому виконанню лабораторного дослідження та включає підготовку до забору аналізів, забір біоматеріалу у відділенні та транспортування біоматеріалу до лабораторії.
Вартість преаналітичного етапу включає витрати на матеріали, що використовуються для забору – голки, одноразові вакуумні пробірки, щіточки та ложечки для урогенітального мазка, транспортні середовища для бакпосіву, одноразові рукавички, ін.
Вартість преаналітичного етапу не включена до загальної вартості аналізу тому, що з одного зразка біоматеріалу можна зробити різну кількість аналізів.
У дів і маленьких дівчаток урогенітальний мазок бере тільки лікар-гінеколог, оскільки процедура дуже відповідальна. При цьому не використовують гінекологічне дзеркало – мазок беруть через отвір у цноті без ушкодження плюви.
Мазки на мікрофлору у вагітних беруть 3 рази: при першому зверненні до гінеколога, на 30 тижні та на 35-37 тижні. Мазки беруть з каналу шийки матки, зі стінки піхви та з гирла парауретральних входів – потрібні знання анатомії, якими володіє лише лікар.